Купівля сільськогосподарської землі для отримання доходу від оренди потребує перевірки не лише ціни та якості ґрунту. Помилки у документах, обмеження на ділянку, проблеми з правом власності або доступом до землі можуть суттєво ускладнити угоду.
Перед передачею авансу покупцеві радять перевірити, чи має він право придбати конкретну сільськогосподарську ділянку. Для фізичних і юридичних осіб вимоги відрізняються, а сама реєстрація компанії в Україні не означає автоматичного права на придбання будь-якої землі.
Для українських юридичних осіб, які відповідають установленим вимогам, ринок сільськогосподарської землі відкритий із 2024 року. Загальний ліміт володіння становить до 10 тисяч гектарів.
Якщо покупець уже має земельні ділянки або частки у компаніях, які володіють сільгоспземлею, цю інформацію потрібно повідомити нотаріусу. Також можуть знадобитися документи, що підтверджують походження коштів.
Окремо потрібно встановити, що саме продається. Формулювання «пай» може означати різні за юридичним статусом об’єкти, тому необхідно отримати кадастровий номер і документи, на підставі яких продавець володіє землею.
Для звичайної купівлі має існувати конкретна сформована земельна ділянка з визначеними межами, кадастровим номером і зареєстрованим правом власності продавця.
Якщо замість оформленої ділянки пропонують сертифікат на земельну частку або обіцяють завершити оформлення вже після оплати, така схема потребує додаткової юридичної перевірки.
Не менш важливо встановити особу продавця та історію переходу права власності. Якщо угоду укладає представник, потрібно перевірити довіреність, строк її дії та конкретні повноваження на продаж землі.
Для землі у спільній власності або придбаної в шлюбі можуть знадобитися додаткові згоди. Кілька швидких перепродажів, спірна спадщина або небажання продавця показувати документи також потребують додаткової уваги.
Відомості про ділянку потрібно звіряти у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав. Кадастр містить інформацію про площу, межі, цільове призначення та обмеження, а реєстр прав — про власника, оренду, іпотеку, арешти та заборони на відчуження.
Окремо варто перевірити сервітути та охоронні зони. Право інших осіб проходити або проїжджати через землю чи обмеження через інфраструктурні об’єкти можуть впливати на можливість використання ділянки.
Кадастровий план потрібно порівняти з фактичним розташуванням землі. Якщо виникають сумніви щодо меж, їх можна перевірити за допомогою сертифікованого інженера-землевпорядника, а стан ґрунту — із залученням агронома.
Проблемою може стати й відсутність законного під’їзду. Якщо дорога до ділянки проходить через чуже поле без оформленого права доступу, після зміни власника сусідньої землі користування таким шляхом може ускладнитися.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
