Відмова від «Оземпіку» загрожує не лише поверненням ваги: під ударом опиняється серце

Відмова від «Оземпіку» загрожує не лише поверненням ваги: під ударом опиняється серце

Припинення лікування препаратами класу GLP-1, до яких належить «Оземпік», може бути пов’язане не лише з поверненням ваги, а й зі зростанням ризику серцево-судинних ускладнень. Дослідження за участю понад 333 тисяч ветеранів США з діабетом 2 типу показало, що навіть після тимчасової перерви переваги такої терапії для серця можуть слабшати.

Науковці Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі дослідили, як тривалість лікування та перерви в прийманні препаратів GLP-1 пов’язані з ризиком інфаркту, інсульту або смерті. До цього класу належать засоби на основі семаглутиду й тирзепатиду, зокрема Ozempic, Wegovy, Mounjaro та Zepbound.

Дослідники проаналізували дані 333 687 ветеранів США з діабетом 2 типу, за станом яких спостерігали протягом трьох років. Із них 132 551 людина отримувала препарати GLP-1, а 201 136 пацієнтів лікувалися засобами сульфонілсечовини — іншим класом препаратів проти діабету. Інформацію про продовження чи припинення терапії оновлювали кожні шість місяців.

За три роки понад чверть учасників, які почали приймати GLP-1, повністю припинили лікування. Ще приблизно 23% зробили перерву щонайменше на пів року, після чого відновили приймання препаратів.

Найбільшу різницю вчені зафіксували серед пацієнтів, які приймали GLP-1 безперервно протягом усіх трьох років. У цій групі ризик інфаркту, інсульту або смерті був на 18% нижчим порівняно з людьми, які отримували препарати сульфонілсечовини. За три роки це відповідало приблизно чотирьом випадкам серйозних серцево-судинних подій менше на кожні 100 пацієнтів.

Тривалість лікування мала значення. Серед тих, хто припинив приймання GLP-1 після двох років терапії, ризик серцево-судинних подій залишався нижчим приблизно на 7% порівняно з групою сульфонілсечовини. Якщо лікування тривало два з половиною роки, різниця становила 15%.

Натомість у пацієнтів, які припинили терапію менш ніж через півтора року після її початку, дослідники не виявили статистично значущого зниження серцево-судинного ризику порівняно з групою, що отримувала препарати сульфонілсечовини.

Окремо науковці порівняли безперервне лікування з терапією, яку пацієнти тимчасово переривали, а потім поновлювали. У першій групі ризик був нижчим на 18%, тоді як серед людей із перервами середнє зниження становило 12% — в обох випадках порівняно з групою сульфонілсечовини.

Навіть шестимісячна пауза була пов’язана зі збільшенням ризику серйозних серцево-судинних подій на 4–8% порівняно з безперервним прийманням GLP-1. Після року без лікування різниця сягала 14%, а після дворічної перерви — 22%.

Старший автор дослідження, клінічний епідеміолог Зіяд Аль-Алі, пояснив, що після припинення терапії можуть змінюватися не лише показники маси тіла. За його словами, у пацієнтів також можуть знову підвищуватися артеріальний тиск, рівень холестерину та показники запалення.

Вчені перевірили й те, як на серцево-судинний ризик впливає повернення до лікування. Поновлення приймання GLP-1 було пов’язане з відновленням частини захисного ефекту, однак він не завжди досягав рівня, який спостерігали серед пацієнтів без перерв у терапії.

За словами Аль-Алі, користь для серцево-судинної системи накопичувалася поступово протягом лікування, але після його припинення могла втрачатися швидше. У частини учасників року без препарату вистачало, щоб зникла перевага, яка формувалася протягом тривалішого приймання.

Автори дослідження звернули увагу на необхідність підтримувати безперервність лікування пацієнтів, яким препарати GLP-1 призначені за медичними показаннями. Серед причин, через які люди припиняють терапію, вони виокремили побічні ефекти та вартість ліків. Самостійно скасовувати або поновлювати призначене лікування на підставі цих результатів не варто — такі рішення слід узгоджувати з лікарем.

Дослідження було спостережним і охоплювало ветеранів США з діабетом 2 типу. Його результати показують зв’язок між перервами в прийманні GLP-1 і зміною серцево-судинного ризику, але не доводять, що саме припинення терапії безпосередньо спричинило інфаркти, інсульти чи інші події.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *