В Україні знову сперечаються про мобілізацію чоловіків старшого віку після поширення твердження, що середня тривалість життя чоловіків нібито становить 57,3 року. Демограф Олександр Гладун пояснив, чому цю цифру не можна вважати достовірним показником і що насправді означає середня очікувана тривалість життя.
Нову хвилю обговорення спричинив допис співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова Геннадія Друзенка. Він порівняв граничний мобілізаційний вік у різних країнах і звернув увагу на цифру 57,3 року, яку назвав середньою очікуваною тривалістю життя чоловіків в Україні.
Друзенко зазначив, що чоловіків віком понад 50 років історично масово мобілізували переважно країни, які перебували у вкрай тяжкому воєнному становищі. Як приклади він навів Німеччину та Японію наприкінці Другої світової війни.
Він також порівняв українські правила з російськими. За його словами, у Росії граничний вік перебування в запасі для солдатів, сержантів, прапорщиків і мічманів становить до 50 років, для молодших офіцерів — до 60, а для старших — до 65 років.
Найбільше суперечок викликало твердження про те, що середня очікувана тривалість життя українських чоловіків нібито на 2,7 року менша за граничний мобілізаційний вік. Саме цю цифру почали активно поширювати в соцмережах і Telegram-каналах.
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олександр Гладун заявив, що не знає, звідки взялося число 57,3 року.
За його словами, для точного розрахунку потрібно мати дані про статево-вікову структуру населення та смертність у кожній віковій групі. Під час війни повної і достовірної статистики для такого підрахунку немає.
«Не знаю, звідки взялося число про середню тривалість життя чоловіків в Україні у 57,3 року», — зазначив Гладун.
Демограф пояснив, що Держстат ще може рахувати смертність за віковими групами, але достовірних даних про нинішню чисельність населення України за віком немає. Через це точний показник середньої очікуваної тривалості життя зараз визначити практично неможливо.
На його думку, цифру 57 років можна розглядати лише як експертну оцінку. Реальне значення може бути як вищим, так і нижчим, тому робити висновок, що українські чоловіки в середньому живуть лише до 57 років, некоректно.
Гладун також пояснив, що показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні часто трактують неправильно. Він не означає вік, до якого має дожити конкретна людина.
Такий показник розраховують для новонародженого за умови, що смертність у різних вікових групах залишатиметься на тому самому рівні, що й у рік розрахунку. Для людей, які вже досягли певного віку, очікувану тривалість подальшого життя рахують окремо.
За даними за 2019 рік, середня очікувана тривалість життя чоловіків при народженні становила 66,9 року. Для чоловіка, який уже досяг 50 років, очікувана тривалість подальшого життя становила ще 22,3 року.
Тобто за тодішніми демографічними моделями 50-річний чоловік у середньому міг прожити приблизно до 72 років. Для чоловіка, який дожив до 60 років, очікувана тривалість подальшого життя становила ще 15,5 року.
Для жінок ці показники були вищими. У 2019 році очікувана тривалість життя при народженні становила 77 років, а для жінки, яка вже досягла 50 років, — ще 29,6 року.
Гладун наголосив, що досягнення віку, який відповідає середній тривалості життя при народженні, не означає, що людина повинна померти саме тоді. Значна частина людей живе значно довше, що й враховують демографічні розрахунки.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
