Печінка сама виконує роль природної системи очищення організму, тому спеціальні детокс-програми їй не потрібні. Значно більше на її стан впливають звичайні щоденні рішення — кількість алкоголю та цукру, фізична активність, харчування і навіть безконтрольне вживання добавок.
Одним із головних чинників ризику залишається алкоголь. Регулярне вживання спиртного, особливо разом із зайвою вагою, діабетом II типу або підвищеним тиском, може сприяти накопиченню жиру в печінці, запаленню, утворенню рубцевої тканини та цирозу.
Особливу небезпеку становлять епізоди надмірного вживання алкоголю. За тяжких захворювань печінки лікарі рекомендують повністю відмовитися від спиртного. Якщо хвороби немає або вона перебуває на ранній стадії, деякі фахівці допускають не більше одного алкогольного напою на день, хоча відмова від алкоголю залишається безпечнішим для печінки варіантом.
Ще одним джерелом додаткового навантаження є велика кількість доданого цукру. Його надлишок сприяє накопиченню жиру в печінці та може посилювати інсулінорезистентність.
Орієнтиром називають не більше 25 г доданого цукру на день для жінок і 36 г для чоловіків. При цьому головною проблемою є не окремий десерт, а регулярне надмірне споживання цукру, зокрема звичка щодня пити солодкі газовані напої.
Популярні «очищення печінки» не є необхідними. Печінка сама бере участь у детоксикації організму, а переконливих доказів користі розторопші, так званої «грибної кави» та інших популярних засобів для «детоксу» недостатньо.
Неконтрольований прийом добавок може мати й протилежний ефект. Деякі продукти здатні містити невідомі компоненти або надмірну кількість певних речовин, які в окремих випадках можуть шкодити печінці.
Допомагає їй регулярна фізична активність. Вона сприяє зменшенню абдомінального жиру та інсулінорезистентності. Навіть зниження маси тіла приблизно на 3% може покращити показники здоров’я печінки, а втрата близько 10% або більше здатна допомогти зменшити рубцювання.
Дорослим рекомендують щонайменше 150 хвилин аеробної активності на тиждень і два силові тренування. Силові вправи особливо важливі для людей із жировою хворобою печінки, оскільки надмірна втрата м’язової маси може погіршувати прогноз.
У харчуванні одним із варіантів є середземноморський підхід. Він передбачає більше овочів, фруктів, бобових, риби, птиці та корисних жирів і менше насичених жирів та жирного червоного м’яса.
Повністю відмовлятися від звичних продуктів для цього не обов’язково. До такого раціону можна включати капусту, кабачки, огірки, овочеві салати, рибу та біле м’ясо, а запікання або гриль частіше використовувати замість смаження у великій кількості жиру.
У меню може залишатися і кава. Вживання до чотирьох чашок на день пов’язують із нижчим ризиком цирозу та меншою кількістю жирових і рубцевих змін у печінці, якщо людина добре переносить кофеїн і не має інших причин його обмежувати.
Окрему увагу варто приділяти вірусним гепатитам B і C, які залишаються важливими причинами захворювань печінки. Дорослим рекомендують хоча б раз пройти тестування на обидві інфекції, а проти гепатиту B існує вакцина.
Регулярні консультації із сімейним лікарем дозволяють оцінювати ризики за результатами аналізів. Людям із діабетом II типу також варто обговорити з лікарем обстеження жорсткості печінки, яке може допомогти виявити прогресування захворювання.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
