Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Фрагменти давно втраченого листа Папи Олександра II змусили істориків по-новому поглянути на Нормандське завоювання Англії. Виявилося, що підтримка Вільгельма Завойовника з боку Риму могла бути пов’язана не лише з боротьбою за англійський престол, а й із запеклим протистоянням за владу над самим папством.
Традиційно події 1066 року пояснюють боротьбою за англійську корону після смерті короля Едуарда Сповідника. Герцог Нормандії Вільгельм заявив про свої права на престол і восени вторгся до Англії.
14 жовтня його армія розгромила військо англійського короля Гарольда Годвінсона у знаменитій битві при Гастінгсі. Перемога відкрила Вільгельму шлях до англійського престолу.
Однак тепер історики припускають, що на перебіг подій могла суттєво вплинути політична боротьба, яка точилася далеко від Англії.
Що знайшли у ватиканських архівах
Дослідники повторно вивчили уривки листа Олександра II, які збереглися у середньовічній збірці канонічного права.
Повний папський реєстр листування було втрачено, проте окремі документи збереглися у копіях та фрагментах. Деякі висловлювання в одному з таких листів тривалий час залишалися незрозумілими.
Професор середньовічної історії та літератури Університету Східної Англії Том Лісенс запропонував розглядати їх у контексті великого церковного конфлікту 1060-х років.
У 1061 році різні угруповання обрали двох претендентів на папський престол. Одним був Олександр II, другим — єпископ Пармський Кадал, який узяв ім’я Гонорій II.
Між їхніми прихильниками почалася боротьба за контроль над Римом. Гонорія підтримувала Священна Римська імперія, а його союзники шукали підтримки в інших частинах Північної Європи.
Англія могла опинитися не на тому боці
На цьому тлі особливого значення набуває позиція тодішнього англійського короля Гарольда Годвінсона.
Дослідники припускають, що Англія могла підтримувати противників Олександра II. Якщо Гарольд справді мав зв’язки з конкурентною папською фракцією, це могло стати одним із мотивів підтримки Вільгельма з боку Риму.
В одному з листів Олександр II заявляв, що Англія перебувала під захистом Святого Петра, доки її мешканці не збилися зі «шляху істини».
Раніше сенс цієї фрази залишався не до кінця зрозумілим. Тепер історики пов’язують її з протистоянням Олександра та Гонорія.
«В очах прихильників Папи Олександра це була вже не просто битва за корону, а боротьба проти тих, кого вони вважали послідовниками сатани», — пояснив Лісенс.
Підтримка Папи допомогла Вільгельму
Для Вільгельма позиція Риму мала велике символічне значення. Папська підтримка дозволяла представити майбутнє вторгнення не просто як спробу одного претендента силою відібрати престол в іншого.
Кампанія могла отримати релігійне виправдання як своєрідна «справедлива війна» проти противників папської влади.
На думку Лісенса, долю Англії у 1066 році вирішували не тільки армії на полі битви.
«Вирішення справи у 1066 році було прийнято не просто на полі битви під Гастінгсом. На результат також могли вплинути рішення, прийняті майже за тисячу миль звідси, у Римі», — зазначив історик.
Нове трактування не заперечує боротьби Вільгельма за англійську корону, але додає до неї ще один важливий чинник. Нормандське завоювання могло бути водночас частиною значно масштабнішого протистояння за майбутнє церкви та розподіл політичного впливу в Європі.
Якщо цю версію підтвердять подальші дослідження, можливі зв’язки Гарольда з противниками Олександра II могли стати однією з причин, через які Вільгельм отримав підтримку Риму та додаткове виправдання для вторгнення.
