Плач перед уроками, раптовий біль у животі чи голові та постійні прохання залишитися вдома не завжди означають, що дитина просто вередує. Причиною може бути сильна шкільна тривога, через яку відвідування занять стає для неї справжнім випробуванням.
Фахівці Cleveland Clinic пояснюють, що уникання школи не є окремим офіційним діагнозом. Так називають ситуацію, коли емоційний стрес настільки сильний, що дитині складно регулярно ходити на заняття.
За оцінками фахівців, з емоційним униканням школи або нерегулярним відвідуванням занять стикаються до 15% дітей шкільного віку. При цьому школяр може навіть хотіти навчатися, але тривога та страх виявляються сильнішими.
Одним із сигналів можуть бути регулярні істерики, плач або суперечки саме перед виходом із дому. Дитина також може часто проситися додому вже після початку уроків.
Тривога нерідко проявляється фізично. Школярі скаржаться на біль у животі, головний біль або інше погане самопочуття, хоча медичне обстеження не знаходить очевидної фізичної причини.
За такою поведінкою можуть стояти різні проблеми. Серед них — булінг, конфлікти з іншими дітьми, страх не вписатися в колектив, надмірне навчальне навантаження або труднощі з певним предметом.
Причиною тривоги можуть стати й зміни поза школою: переїзд, розлучення батьків, фінансові труднощі в родині. Повернутися до занять буває складніше й після тривалої хвороби або канікул.
Батькам радять насамперед з’ясувати, чого саме боїться дитина. Вимоги просто перестати боятися проблему не усувають.
Замість загального запитання про те, як минув день, можна розпитати про конкретні ситуації. Наприклад, що сьогодні було найскладнішим, із ким дитина спілкувалася або як почувалася під час контрольної.
Фахівці також радять звертати увагу не лише на оцінки, а й на зусилля. Якщо школяр боявся контрольної, але все одно пішов на урок і написав її, важливим є сам факт подолання страху.
На рівень тривоги може впливати й недосипання. Дітям від 6 до 12 років рекомендують спати 9–12 годин на добу, підліткам — 8–10 годин.
Допомогти може постійний режим сну та пробудження. Перед сном радять уникати кофеїну, прибирати зі спальні телефони та інші ґаджети, а активні заняття завершувати щонайменше за годину до відпочинку.
До пошуку причини варто залучити й школу. Учителі та шкільні психологи можуть бачити поведінку дитини в ситуаціях, яких батьки не спостерігають удома.
Якщо сильна тривога, відмова від занять або пов’язані зі школою фізичні симптоми тривають два тижні чи довше, фахівці радять звернутися до педіатра або спеціаліста з дитячого психічного здоров’я.
Допомога залежатиме від причини проблеми. Це може бути психотерапія, а в окремих випадках — медикаментозне лікування. Якщо дитина уникає школи через булінг, працювати потрібно насамперед із цією ситуацією.
Регулярні скарги на біль також не слід автоматично вважати спробою залишитися вдома. Спочатку педіатр має виключити фізичну причину поганого самопочуття.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
